Увага! Амброзія полинолиста!

Амброзія полинолиста – один з небезпечних карантинних організмів, через свою виняткову шкодочинність та негативний вплив на здоров’я людей амброзія посідає одне з перших місць серед злісних бур’янів.

Амброзія полинолиста засмічує усі польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки та пасовища, пустирі та інші необроблювані землі. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, при великому забур'янені культурні рослини гинуть. Амброзія полинолиста відзначається великою біологічною активністю, вона здатна заглушити та витіснити не тільки культурні, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі. Спостерігаючи за амброзією, можна сказати, що вона справжній "зелений агресор", успішно витісняє злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.

За несприятливих умов вона зустрічається рідше, насіння продукує менше, але все ж зберігається як вид.

Пилок амброзії викликає в людей захворювання на поліноз: спостерігається втрата працездатності, з’являється набряк слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, розвивається астма. Алергени, що містяться в листі, викликають дерматити. В пилку амброзії містяться особливі білки – антигени Е і К, які через слизову оболонку потрапляють до лімфи і крові, спричиняючи захворювання.

Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх землекористувачів. Механічне скошування рослин амброзії полинолистої застосовують після початку її цвітіння, коли зрізана рослина вже не здатна утворити продуктивні стебла і гине. Поза межами населених пунктів ефективним є застосування гербіцидів.

               Адміністрація ЗДО закликає  учасників освітнього процесу долучитись до заходів боротьби з амброзією полинолистою. Дуже важливо знищувати амброзію там, де ви живете, працюєте або навчаєтесь.

В свою чергу працівниками ЗДО ведеться боротьба з карантинними рослинами:

-  своєчасно здійснюється  покос трави на території  закладу дошкільної освіти та прилеглих територій;

-  згідно  графіку здійснюються перевірки  стану знищення карантинних рослин та бур'янів,  покосу трави на території  закладу освіти;

- при появі карантинних рослин здійснюється їх негайне знищення механічним способом;

- надається інформацію щочетверга територіальної групи централізованого господарчого обслуговування ТВО Хортицького району  про стан виконання заходів щодо боротьби з карантинними рослинами, бур’янами протягом їх вегетаційного періоду на території  закладу освіти;

- проведяться просвітницькі бесіди зі здобувачами освіти (з урахуванням вікових особливостей дітей) щодо особливостей карантинних рослин, їх шкоди для здоров¢я людини та методи боротьби з ними.

Пам’ятка по впровадженню методів боротьби з карантинними рослинами на території міст

Амброзія полинолиста – однорічна самоопилювана рослина, зовнішнім виглядом, розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки й назва полинолиста). Стебло і листя опушені. Період вегетації амброзії полинолистої розпочинається з середини квітня і за сприятливих умов, та відсутності заходів з боротьби, зарості амброзії полинолистої  можуть досягати висоти 2 метрів, розвити потужну кореневу систему  і утворити на кожній рослині 80 – 100 тис. насінин.

Амброзія полинолиста засмічує вулиці та подвір’я, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює  неестетичний, занедбаний вигляд територій парків, скверів та інших зелених зон міста.

Крім шкідливого впливу на культурні рослини амброзія полинолиста, негативно впливає на здоров’я людини. Пилок рослин є сильним алергеном і викликає алергічні захворювання.

Для ліквідації амброзії полинолистої  треба добитися щоб все насіння, яке є в ґрунті проросло і завадити утворенню амброзією полинолистою нового насіння.

Через те, що насіння може проростати до 40 років, то процес боротьби з амброзією тривалий і вимагає щорічного знищення амброзії на одній і тій же території.

Щоб не допустити довготривалих витрат на боротьбу з амброзією потрібно щорічно перевіряти всі території на наявність амброзії полинолистої і при її виявленні негайно її знищити.

Методи боротьби з амброзією 

При виконанні робіт із знищення карантинних рослин, необхідно захистити відкриті ділянки шкіри, очі, верхні дихальні шляхи.

Механічний метод – скошування рослин амброзії (як можна нижче)  перед початком цвітіння (кінець липня – початок серпня), можливо повторне низьке скошування перед формуванням насіння, прополювання (виривання з корінням,  висапування).

Хімічний метод – застосування для обприскування  рослин амброзії на засмічених ділянках безпечних засобів, які пригнічують ріст та розвиток амброзії або гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.

У зв’язку з тим, що багаторічні трави повільно ростуть в перший період вегетації, найбільш ефективним є поєднання попередньої обробки ґрунту для знищення вегетуючої амброзії з наступним посівом багаторічних трав і травосумішей в оброблений ґрунт.

Штучне створення заростей багаторічних трав сприяє пригніченню вогнищ амброзії полинолистої. Добре себе зарекомендувало застосування суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які розростаючись на другий-третій рік, практично повністю витісняють амброзію полинолисту з території. 

Підбір трав для посіву проводиться з урахуванням умов зони вирощування і умов міста.

Для м.Запоріжжя найбільш ефективні чисті посіви наступних видів трав: конюшина біла (повзуча) та спориш звичайний.

Таблиця 1

з/п

Трава (назва)

Відсоток у складі

(%)

Норма посіву

(г/м²)

Норма посіву

(кг/га)

Примітка

1.

Конюшина біла

100

10

100

в чистому вигляді

2.

Спориш звичайний

100

5

50

в чистому вигляді

3

Гарні результати дає засівання травосумішей наступних видів рослин: мітлиця тонка, райграс пасовищний, костриця червона, костриця овеча, тонконіг лучний, еспарцет виколистий (посівний), еспарцет піщаний, тимофіївка степова.

Склад травосумішей рекомендованих для засівання на території м.Запоріжжя в рамках фітоценотичного методу боротьби з карантинними рослинами:

Таблиця 2

з/п

Травосуміш 

Відсоток у складі

(%)

Норма посіву

(г/м²)

Норма посіву

(кг/га)

Примітка

І  варіант

1.

Райграс пасовищний

50

25

250

в суміші

2.

Конюшина біла

10

5

50

3.

Тимофіївка степова

10

5

50

4.

Тонконіг лучний

10

5

50

5.

Вівсяниця червона

10

5

50

6.

Мітлиця тонка

10

5

50

ІІ  варіант

1.

Вівсяниця червона

20

10

100

в суміші

2.

Райграс пасовищний

30

15

150

3.

Тимофіївка степова

20

10

100

4.

Мітлиця тонка

20

10

100

5.

Конюшина біла

5

2,5

25

6.

Еспарцет виколистий

5

2,5

25

ІІІ варіант

1.

Вівсяниця червона

25

12,5

125

в суміші

2.

Райграс пасовищний

25

12,5

125

3.

Тимофіївка степова

30

15

150

4.

Конюшина біла

20

10

100

Агротехнічні заходи по посіву травосумішей для провадження фітоценотичного методу боротьби з карантинними рослинами. 

Посіву злаково-бобових травосумішей передує передпосівна культивація ґрунту або мульчування. Багаторічні трави у рік засівання розвиваються повільно, і бур’янисті рослини можуть пригнітити їх схожість. Тому, при підготовці ділянки для посіву, видалення бур’янів проводять особливо ретельно.

Ефективність створення високоякісних травостоїв залежить від строків засівання. Сприятливі умови для  засівання  травосумішей  наступають   рано навесні, коли ґрунт достатньо зволожений, а також влітку, після зниження високих температур. При літньому засіванні травосумішей найважливіше значення має останній термін. Сіяти трави пізніше 10-15 серпня не рекомендується. Трави, висіяні у пізніші терміни, добре сходять, але бобові види до настання холодів не встигають утворити стійку кореневу систему, накопичити достатню кількість запасних поживних речовин і тому важко витримують зимові умови.

Насіння висівають на легких ґрунтах на глибину - 2-3 см; на важких ґрунтах - на глибину 1-2 см.

Засіяну ділянку треба полити водою зі шланга, з використанням насадок для дрібного розпилювання води, щоб при поливі насіння не вимивалось з ґрунту.

Поверхню ґрунту необхідно підтримувати у вологому стані. Підсушування верхнього шару ґрунту може сильно затримати проростання насіння або викликати загибель паростків.